- спонука
- —————————————————————————————спону́каіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спонука — и, ж. Те, що викликає бажання, потяг до чого небудь, змушує діяти, робити щось певним чином … Український тлумачний словник
спонука — (те, що викликає бажання, потяг до чого н., змушує діяти, робити щось певним чином); заохота (сприяння щодо підтримання, розвитку чого н.); імпульс (внутрішній поштовх, спонукання до якої н. дії); мотив (підстава, привід для якої н. дії, учинку) … Словник синонімів української мови
спонукальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
спонукання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спонукатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
спонукальний — а, е. Який є спонукою до чого небудь або який спонукає до чогось. •• Спонука/льне ре/чення речення, яке виражає різні форми волевиявлення, від прохання чи застереження до категоричного наказу … Український тлумачний словник
імпульс — (внутрішній поштовх, спонука до певної дії), заохота, заохочення, спонука, стимул, порив, поривання … Словник синонімів української мови
Нифонт (Солодуха) — В Википедии существуют статьи о других людях с именем Нифонт и фамилией Солодуха. Митрополит Нифонт … Википедия
зазивний — а/, е/, рідко. 1) Який кличе, запрошує. 2) перен. Який закликає до чого небудь, спонукає до чогось … Український тлумачний словник
побудливий — а, е. Який спонукає до чого небудь … Український тлумачний словник